У Євросоюзі серйозно обговорюють продовження тимчасового захисту для українців ще на рік — до березня 2028 року. Про це заявила спеціальна представниця ЄС з питань українців Ільва Йоханссон в інтерв’ю україномовному подкасту Deutsche Welle. За її словами, Єврокомісія незабаром офіційно запропонує таке рішення, а країни ЄС готові його підтримати.
Чому заговорили про це вже зараз
Чинна директива про тимчасовий захист офіційно продовжена до 4 березня 2027 року. Здавалося б, час є. Але Брюссель запускає юридичний процес заздалегідь — і на те є дві причини.
Перша — бюрократична: погодження між усіма країнами-членами ЄС займає багато місяців. Друга — людська: Єврокомісія хоче знизити рівень тривоги та невизначеності серед понад 4 мільйонів українців. Люди повинні мати можливість планувати роботу, оренду житла та навчання дітей — а не жити у підвішеному стані.
«Ми не бачимо мирної угоди в найближчому майбутньому. Тому людям важливо розуміти, що буде далі», — сказала Йоханссон.
Стратегія «м’якого виходу»: тимчасовий захист — не назавжди
Продовження — не означає збереження статус-кво. Йоханссон прямо позначила позицію Брюсселя: залишатися під тимчасовим захистом п’ять або шість років — не найкраща ідея. Тим, хто вже кілька років живе в ЄС, варто поступово переходити на більш стійкі правові підстави — робочі візи, довгостроковий ВНЖ або національні програми.
За цими словами стоїть нова стратегія ЄС, яку в Брюсселі називають «м’яким виходом». Її суть у тому, щоб не закривати програму різко, а створити механізм плавного переходу — без необхідності виїжджати з ЄС і знову подавати документи. Очікується, що акцент буде зроблено на три напрямки: полегшене отримання Блакитної картки для висококваліфікованих спеціалістів, спрощений перехід на ВНЖ за роботою для тих, хто офіційно працевлаштований, та спеціальні довгострокові візи.
Фактично європейська влада вже зараз ділить людей на дві категорії. Тих, хто працює і забезпечує себе сам, активно переводитимуть на стандартні ВНЖ. Для тих, хто залежить від соціальних виплат, рамки тимчасового захисту, швидше за все, продовжать — але умови та виплати можуть поступово скорочуватися.
Що вже працює в Польщі — картка CUKR
Польща стала однією з перших країн, яка створила реальний «місток» для тих, хто хоче легалізуватися на більш стійких підставах. Цим інструментом стала картка CUKR — спеціальний вид на проживання, розроблений саме для українців зі статусом UKR.
Переходячи на картку CUKR, людина офіційно відмовляється від статусу тимчасового захисту (PESEL UKR) і отримує класичний вид на проживання строком на три роки. Це принципово інший правовий статус — більш стійкий і не залежний від того, чи продовжить ЄС програму тимчасового захисту в майбутньому.
Картка розрахована на тих, хто має стабільний дохід: працює за трудовим договором або умовою-дорученням, або веде власний бізнес (JDG) щонайменше з кінця 2024 — початку 2025 року. Головний плюс — впевненість на три роки вперед. Головний мінус — при переході втрачаються деякі пільги, прив’язані виключно до статусу UKR. Наприклад, право на безкоштовну медицину за спрощеною схемою у разі втрати роботи.
Як реагують інші країни ЄС
Кожна країна адаптує правила під свій ринок праці. Німеччина активно тисне на інтеграцію через мовні курси в рамках програми Job-Turbo: влада прагне перевести якомога більше українців із соціальних виплат на повноцінну роботу зі сплатою податків. Чехія, як і Польща, запровадила систему довгострокового проживання для тих, хто економічно незалежний і не отримує соціальних виплат.
Загальна логіка одна: що раніше людина переходить на стандартний ВНЖ, то стабільніше її становище — незалежно від того, що буде з програмою тимчасового захисту після 2027 або 2028 року.
Що все це означає на практиці
Механізм тимчасового захисту був активований у березні 2022 року і надав українцям право на проживання, роботу та навчання в країнах ЄС. Зараз цим статусом користуються понад 4 мільйони осіб. До початку 2027 року країни ЄС повинні погодити, які правила діятимуть далі.
Якщо коротко: тимчасовий захист, швидше за все, буде продовжено до 2028 року — але це не фінальна крапка, а буфер. Тренд очевидний: Європа хоче, щоб українці, які залишаються, поступово ставали повноцінними резидентами — з нормальними документами, податками і правами. А не безкінечно продовжували тимчасовий статус.