Із початку березня 2026 року в Польщі діють жорсткі правила для переселенців з України. Формально тимчасовий захист не скасовано до березня 2027 року, але більшість соціальних пільг уже згорнули. Найважча ситуація — у тих, хто фізично не може працювати: пенсіонери, люди з інвалідністю, онкохворі. Вони втратили безоплатну медицину та житлові виплати.
Підтримку зберегли тільки працевлаштованим українцям, неповнолітнім, майбутнім матерям, жертвам катувань та мешканцям державних центрів розміщення. Усі інші, хто не може заробляти самі, випали з системи. Лікарі та соціальні працівники фіксують колапс уже в перші тижні після набрання чинності законом.
На початку березня жінка на ім’я Оксана прийшла з 79-річною матір’ю Галиною на прийом до невролога. У літньої жінки прогресуюче нейродегенеративне захворювання, потрібно було скоригувати рецепт. Як тільки вони підійшли до стійки реєстратури, адміністраторка попросила їх відійти — на календарі було 5 березня, і нові правила вже набрали чинності.
Пенсія Галини з України — близько 320 злотих на місяць. Її донька намагалася підключити матір до свого поліса через чоловіка, але виявилося, що таким правом володіють тільки прямі родичі. Оплачувати внески добровільного страхування сім’я не потягне.
Оксана за освітою художниця, але покинула творчу роботу. Тепер вона доглядає за чужими дітьми з інвалідністю, щоб заробити на ліки та страховку для власної хворої матері. «Я не злюся на владу, але таке відчуття, що про людей похилого віку і важкохворих просто забули», — каже жінка.
67-річний фізик Андрій живе з дружиною та майже столітньою мамою в одному зі спальних районів Варшави. Через відсутність страховки йому відмовили в плановій операції з видалення грижі за лінією Національного фонду здоров’я. Зрештою втручання оплатили з благодійних коштів.
Ще гострішою є проблема онкохворих. Люди з третьою та четвертою стадією раку не можуть працювати, а без поліса NFZ хіміотерапія стає недоступною. Для багатьох це фактично смертний вирок.
Ситуацію ускладнює бюрократія. Літні українці формально мають право на лікування на батьківщині, і саме ця формальність перекриває їм шлях до польської страховки. Добровільне медичне страхування в NFZ коштує від кількох тисяч до десятків тисяч злотих на рік — сума для більшості біженців фантастична.
Переведення української пенсії до Польщі може займати місяці. Весь цей час людина залишається без захисту. Навіть у центрах колективного розміщення, де право на страховку закріплене, півтора місяця не могли затвердити єдиний зразок довідки — система просто стала.
Правозахисники з фонду Homo Faber навели шокуючий приклад. Літній чоловік із деменцією та повною знерухомленістю втратив право на безоплатне перебування в лікувально-опікунському закладі. Його перевели до нічліжки для бездомних — іншого варіанту не знайшлося.
Уповноважений з прав людини Марцин Вьонцек спробував оскаржити законність додаткових зборів за добровільну страховку для українців, які до березня легально користувалися польською медициною. У NFZ відповіли, що кожен може індивідуально звернутися до директора відділення з проханням про розстрочку або звільнення від внесків. На практиці це майже не працює.
Правозахисні організації б’ють на сполох. За їхніми даними, до середини 2025 року лікування всіх українських біженців коштувало Польщі менш ніж 2,5 мільярда злотих. При цьому тільки в 2024 році працюючі мігранти з України принесли до держбюджету близько 15 мільярдів злотих — це майже 2,7% ВВП. Простіше кажучи, внески самих українців із лишком покривали витрати на їхню ж медицину, включно з найважчими пацієнтами.
Держава дала збій, і естафету підхопили волонтери. Фонди «Польський міграційний форум» та OKO.press за підтримки телеканалу TVP Info і радіо «Труйка» запустили кампанію «Допоможемо українцям» на платформі Pomagam.pl.
До 27 травня 2026 року понад 13 тисяч людей перерахували понад 1,7 мільйона злотих. Мета — 2 мільйони. Зібрані гроші йдуть на ліки, приватні консультації лікарів, операції, медичний транспорт, допомогу в оформленні інвалідності та екстрене житло для тих, хто залишився на вулиці.
За словами координаторів, щодня до центрів допомоги приходять до 80 осіб, і кожен десятий перебуває в критичному стані — не тільки медичному, а й соціальному. Люди просто не знають, куди бігти.
Новий закон розділив українських біженців на тих, хто може платити або працювати, і всіх інших. Система охорони здоров’я Польщі поки не запропонувала внятного рішення для найуразливіших. Тимчасового захисту вистачить ще на дев’ять місяців, але реальна допомога для людей похилого віку та осіб з інвалідністю тепер майже повністю залежить від приватних пожертв.
Потрібні товари для дому, гаджети чи корисні дрібниці? Замовляйте на AliExpress із швидкою доставкою прямо до Польщі (в пачкомати або кур'єром).